Ринок ЖКГ

Ринок без покупців.

    Зараз дуже часто звучить словосполучення «ринок житлово-комунальних послуг» навіть внесено проект закону з такою назвою. У цьому проекті  (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45940) читаємо:
«ринок житлово-комунальних послуг – сукупність правовідносин, що виникають у процесі вироблення, виконання та/або надання житлово-комунальних послуг між житлово-комунальними підприємствами та споживачами;»
    Ту все здається зрозуміло є ринок є продавці – житлово-комунальні підприємства та покупці – споживачі. Читаємо далі:
«учасники ринку житлово-комунальних послуг – житлово-комунальні підприємства та підприємства, які здійснюють водопостачання, водовідведення і транспортування теплової енергії місцевими (локальними) мережами»....і все?!
    У вас не виникає відчуття недовизначеності? Адже на будь якому ринку повинні бути продавці та покупці інакше самого ринку нема. Тут, як ми бачимо продавці вказані, а покупців просто забули. Забули всіх власників квартир в багатоквартирних будинках, садибах – всіх. От так просто не взяли до уваги декілька мільйонів платників за ці самі послуги, і все.
    Далі все ще більш заплутано; спеціальні рахунки, спеціальні фонди, спеціальні розподіли і т.д.
Взагалі виникає відчуття, що просте і зрозуміле завдання для п'ятого класу пояснюють за допомогою вищою математики.

А простота полягає в наступному:

    Є покупці – споживачі – співвласники багатоквартирного будинку.
    Є продавці – надавачі житлово-комунальних послуг.
Між ними повинен відбутися процес купівлі – продажу, регулятором якого виступає держава через відповідні законодавчі акти.
У покупця повинне бути право вибору. Якого зараз держава не тільки не гарантує,  не надає, а робить все, щоб його навіть не виникло. Ви памятаєте, у визначенні сторін про "покупців"ні слова.
    Змінити виконавця послуг, навіть в уже створеному ОСББ, не те що в «неорганізованому» будинку – це справа місяців, судових позовів, тяганини, можливої втрати документів. Як результат зневіра у власних силах та байдужість з телячою покірливістю. Схоже саме це й потрібно «державним мужам», що наживаються на відсутності порядку.
    У продавців повинно бути  право на здорову конкуренцію. При цьому, кожному продавцю державою повинна бути гарантована можливість пропонувати свої послуги покупцям. Тобто саме держава повинна надати місце (можливо, інтернет простір) та встановити правила продажу (перевіряти можливості професіоналізм та відповідні можливості компаній)
    Держава стає гарантом забезпечення прав і продавців і покупців через відповідні законодавчі акти, тобто порядку на ринку.

Є деякі умови:

    Покупці – споживачі повинні узгодити вибір продавців по окремих послугах, тому що один будинок може обслуговувати один продавець. Адже абсурдом буде декілька компаній що здійснюють постачання води або тепла, або обслуговування системи опалення, електропостачання, або наприклад, друк квитанцій.
Саме для цього і потрібен механізм прийняття колективних рішень. На сьогоднішній день держава запропонувала такий механізм через створення ОСББ та збори співвласників за 417 ЗУ.
    Крім того саме споживачі визначають які послуги їм потрібні. Аморфне і розпливчате поняття обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а тепер управління будинком включає в себе обслуговування номерних знаків з вартістю 0,001 грн., а той менше, але забуває про обов'язкові повірки лічильників тепла, води, електропостачання, обслугвування ІТП. За розчищення від снігу в тарифах зазвичай закладається 0,02 грн., що складає на буд в 16000 кв.м – 3840 грн. на рік. А тільки вивезення снігу в березневий снігопад 2013 року коштував з завантаженням 10 тон – 2000 грн. Щоб було зрозуміло – з невеличкого двору було вивезено 30 тон. А ще за якісь кошти чистити треба, причому всю зиму. От виходить, що за ненадані послуги перерахунок здійснювати держава зобов'язує, а за надлишково надані – забороняє. І визначитись де ненадані, а де надлишково надані в кожному конкретному випадку на рівні держави – неможливо. А продавець з покупцем такі питання самі вирішити можуть без втручання держави, встановивши кількісні та якісні показники у договорі.
    Далі між споживачем - будинком (ОСББ) – покупцем та надавачем послуги-продавцем укладається угода, в якій визначається ціна послуг та інші обов'язкові умови. Невиконання, або неналежне виконання призводить до її розірвання.
   Держава при цьому контролює монополістів та їх ціни. А решта – ринок. А на ринку, як відомо ціни регулює конкуренція, вміння працювати та здоровий глузд.

Все просто і не треба город городити.

Компанія "ІнДОМ"

З’явилися питання?


Будь-ласка, надiшлiть ваше питання, використовуючи форму
зворотнього зв'язку, або зателефонувавши за номером (093) 327 62 77